Навіть якщо зовні все під контролем, а всередині виснаження і напруга.
Іноді ловлю себе на думці, що не живу, а просто існую.
День починається, і замість бажання є тільки обов’язок.
Прокидаюся й функціоную без цікавості, без внутрішнього тепла.
Зовні все добре: ввічлива, відповідальна, зібрана.
А всередині порожнеча й постійна напруга, ніби хтось вимкнув джерело енергії.
Просити про допомогу здається безглуздим, усе одно доведеться переробляти.
Тож простіше зробити самій. Я так звикла.
Відпочити теж не виходить, ніколи не буває «правильного моменту».
Іноді з’являється лячна думка: «От би захворіти, тоді з'явився б офіційний привід зупинитися…».
І в ці моменти питаю себе: зі мною точно все гаразд?
У стосунках те саме. Я тягну, підтримую, рятую, намагаюся зрозуміти.
Але чи чують мене? Чи обирають?
Здебільшого ні. У близькості більше напруги, ніж тепла, ніби я постійно стараюся, а у відповідь тиша.
Потім ще й щось заболить.
Знову лікарі, аналізи, безпорадність.
Знову коло: піти чи залишитися, і жоден варіант не приносить полегшення.
Коли ділюся з близькими, чую знайоме:
«Перестань тягнути все на собі»,
«Тобі потрібні зміни»,
«Просто прийми рішення».
Але від цих порад тільки сильніше відчуваю, що мене не розуміють.
Жодна відповідь не приносить ясності, а сил уже майже немає.
І стає страшно: невже так буде завжди?
Так.
І перший крок не про «зусилля», «зміни» чи «візьми себе в руки».
Полегшення починається з ясності:
коли видно, як саме ваш стан керує рішеннями, у які моменти починається внутрішній «розгін» і чому контроль перестає захищати, а починає виснажувати.
Коли видно механізми, з’являється можливість діяти інакше.
Не через силу над собою, а через розуміння себе.
Це формат, у якому ви отримуєте не поради й не мотивацію, а структуроване розуміння власної психічної динаміки.
Саме те, що найскладніше побачити самостійно, коли живеш у стані хронічної напруги.
Діагностична зустріч - це можливість у безпечному форматі розібратися в тому:
• що зараз з вами відбувається
• що утримує вас у напрузі
• де втрачається відчуття контролю
• які психічні процеси потребують відновлення
Це спокійний аналітичний формат:
немає правильних або неправильних відповідей, ніхто не засуджує і не дає порад.
Завдання - побачити психічні механізми, через які стає важко жити, думати, відчувати і відновлюватися.
• діагностувати причини стану безсилля
• визначити, з чого безпечно почати відновлення
• сформулювати критерії успішної роботи
Цей етап допомагає сформувати внутрішню опору не за рахунок ще одного ривка, а завдяки ясності:
ви починаєте бачити, що з вами відбувається, чому сили зникають
і з якого місця відновлення є найбезпечнішим.
Що ми робимо крок за кроком
Навіть якщо ви вже аналізували, проходили терапію або пробували самодопомогу, але змін не сталося - діагностика дозволяє зібрати картину цілісно.
• Що будемо робити:
розберемо конкретні ситуації, де повторюється напруга: від перших сигналів до моменту зриву або виснаження. Визначимо, які тригери запускають цей цикл і в який момент ви втрачаєте опору.
• Результат:
ви побачите, де починається внутрішній розгін і чому знову опиняєтеся на межі. Це дає відчуття контролю і знижує тривогу перед повторенням сценарію.
• Що будемо робити:
визначимо, які ролі, установки і стратегії утримують вас у напрузі, наприклад: «якщо не я, все розвалиться» або «просити означає бути слабкою».
• Результат:
стає зрозуміло, що змушує триматися з останніх сил і де можна безпечно послабити хватку без страху втратити все. Напруга всередині стає меншою і з’являється можливість перестати жити на виснаження.
• Що будемо робити:
оберемо перший посильний крок, який м’яко змінює звичну динаміку, дію після якої не потрібно «збирати себе».
• Результат:
ви отримаєте орієнтири, з чого почати відновлення і як діяти так, щоб відкати і провина поступово зменшувалися.
Що робить метод унікальним
Працюючи в психоаналітичному підході, я не даю порад на кшталт «робіть ось так» і не обмежуюся розмовами «про життя».
У роботі я використовую структуроване діагностичне інтерв’ю OPD-2 — інструмент, який багато років застосовується у клінічній та консультативній практиці.
Його цінність у тому, що він дозволяє побачити не окремі симптоми чи стани, а всю логіку вашої внутрішньої системи.
OPD-2 допомагає визначити:
• що саме запускає напругу
• які ролі, очікування й переконання підтримують виснаження
• у який момент зникає відчуття опори
• які внутрішні конфлікти чи автоматичні реакції повторюються знову і знову
Це не інтуїтивна розмова, а структурований аналіз, який дозволяє скласти цілісну карту вашого стану:
у яких ситуаціях напруга посилюється, чому ресурс «провалюється», що забирає сили, і де з’являється можливість діяти інакше.
Мета не в тому, щоб знайти одну головну причину або дати пораду.
Мета - зрозуміти, як працює ваша психічна динаміка:
як виникає напруга, що її утримує та де можливі м’які зміни без перевантаження.
Коли ця система стає зрозумілою, з’являється можливість відновлюватися без насильства над собою - без «зберися» і «просто зроби».
Не через силу волі, а через усвідомлені зміни у власних механізмах реагування.
(проходить у два етапи по 50 хвилин) для тих, хто живе в постійній напрузі та втомі
Що ви отримуєте:
Карту вашого внутрішнього циклу виснаження — що саме запускає напругу, на якому етапі сили «провалюються» і чому це повторюється.
Чіткі орієнтири першого кроку, який не потребує ривка, а м’яко змінює динаміку щоденного виснаження.
Розуміння власних переконань і ролей, що змушують триматися «до останнього».
Письмове резюме з ключовими спостереженнями та можливими напрямками подальшої роботи.
Формат і умови:
Дві сесії по 50 хвилин — онлайн або офлайн.
Психоаналітичний підхід + структуроване діагностичне інтерв’ю OPD-2.
Вартість — 80 € за весь формат (дві зустрічі + аналітична робота між ними + письмове резюме).
Діагностика складається з двох зустрічей, тому що однієї розмови зазвичай недостатньо, щоб побачити повну картину.
На першій зустрічі ми збираємо історію, розглядаємо повторювані ситуації, перші контури вашого циклу напруги й виснаження.
Часто психіка відкривається поступово: спочатку проявляються очевидні речі, а глибші механізми — трохи пізніше, коли з’являється відчуття безпеки.
На другій зустрічі ми повертаємося до побаченого, уточнюємо зв’язки між зовнішніми подіями й внутрішніми реакціями, додаємо ті деталі, які проявилися після першого контакту.
Саме цей етап дозволяє зібрати цілісну карту стану, а не окремі фрагменти.
Два етапи дають можливість не робити поспішних висновків і побачити процес глибше та точніше.
• живете на межі й не можете дозволити собі сповільнитися
• відчуття безвиході «накрило з головою»
• намагаєтеся все контролювати, але розумієте, що безсилі
• внутрішня тривожність стала частиною вас
• немає відчуття опори - ні всередині, ні зовні
• втома не минає, відновлення не настає
Кому формат може не підійти
• якщо ви очікуєте готових рішень і покрокової інструкції
• якщо потрібен швидкий ефект «стало легше за один раз»
• якщо важливо отримати поради, як правильно жити, діяти або будувати стосунки
Діагностика це про розуміння і уважність до внутрішніх механізмів, а не про інструкції чи мотивацію.
Перед записом - коротке анкетування з п’яти запитань у Telegram.
Воно потрібне, щоб зрозуміти, чи підходить вам формат,
і чи входить ваша ситуація в межі моєї професійної компетенції.
Цей крок допомагає переконатися, що зустріч справді буде корисною.
Багато хто доходить до першої зустрічі вже на межі, коли будь-яке зусилля "зібратися" викликає не полегшення, а виснаження.
І що довше психіка перебуває у стані напруги й безвиході, то більше часу потрібно на відновлення.
Діагностична зустріч не обіцяє миттєвих змін і не вирішує все одразу.
Але може дати головне: ясність у тому, що відбувається всередині, і розуміння, з чого можна почати рух настільки обережно, наскільки ви можете зараз.
Іноді саме це відкриває можливість перестати жити на виснаження і помітити перші опори, які були невидимі, поки доводилося просто триматися.